Бюджетний переворот. Як жителі громад стали головними спонсорами місцевих бюджетів

06.04.2021

Бюджетний переворот. Як жителі громад стали головними спонсорами місцевих бюджетів

Журналіст Центру спільних дій – Олексій Півторак

Після нещодавніх місцевих виборів завершився ще один етап реформи децентралізації. В нашій країні не залишилося міст чи сіл, які би були поза об’єднаними територіальними громадами. Паралельно громади здобули більше коштів для своїх потреб і стали менш залежними від державного, обласного і районних бюджетів. Давайте з’ясуємо, як представники новообраної місцевої влади планують свої бюджети на 2021 рік і наскільки добре це у них виходить.

Копійка до копійки: з чого складається місцевий бюджет

Філософія реформи децентралізації у тому, щоб передати повноваження і кошти з реформування ключових сфер, які зачіпають жителів громад, на місця. На сьогодні  є кілька типів податків, якими наповнюються скарбниці громад. Для зручності їх можна поєднати у такі групи:

  • частина загальнодержавних податків
  • місцеві податки та збори
  • неподаткові надходження
  • міжбюджетні трансферти – субвенції та дотації.

Тепер у місцевих бюджетів осідає і частка деяких загальнодержавних податків і зборів. Наприклад, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), податок на прибуток підприємств, рентна плата за використання природних ресурсів, акциз на спирт, алкоголь, тютюн, паливо. При цьому ці податки можуть становити як левову, так і незначну частки надходжень до місцевого бюджету, зокрема з ПДФО до бюджету громади може надходити аж 60% (40% у Києві), а от з рентної плати всього 3%.

Місцеві ради громади також встановлюють обсяги місцевих податків і зборів, серед яких: єдиний податок, податок на майно, збір за місця для паркування і туристичний збір.

Громади залишають собі прибуток місцевих комунальних підприємств – саме це і становлять неподаткові надходження. До них належать деякі штрафи, адміністративні збори і платежі,  а крім того, і плату за послуги, які надаються бюджетними установами.

А ще є кошти, які бюджет територіальної громади отримує напряму з державного та інших місцевих бюджетів. Називаються вони «офіційними міжбюджетними трансфертами». З державного бюджету виплачують зокрема гарантовану державою заробітну плату педагогам. Із обласних і районних бюджетів громадам теж надають кошти. Їх витрачають на спільні проєкти соціально-економічного розвитку. Такі як будівництво або ремонт стратегічно важливих доріг і підтримання в належному стані пам’яток культури.

Місцеві бюджети в часи коронавірусу: пандемія надії

З 2014 до 2020 року доходи усіх місцевих бюджетів збільшилися більш ніж у чотири рази. Але зростання бюджетів перервала пандемія коронавірусу. І у 2020 році, порівняно із 2019-м, доходи бюджетів обласних центрів просіли на 11%.

Та представники місцевої влади надіються, що у 2021 році доходи місцевих зростуть, порівняно з минулим роком, в середньому на 7%. Найбільше  оптимізму виявили ради Івано-Франківської і Львівської міських територіальних громад. Влада Івано-Франківська очікує, що в цьому році доходи бюджету зростуть, порівняно із 2020-м, на 16,6%, а Львівська міська рада прогнозує збільшення доходів у 16,3% . А от міські ради Сєвєродонецька і Чернівців не побачили причин для зростання міських бюджетів і очікують на їхнє падіння в межах 3-4 %.

Жителі громади – головні спонсори місцевих бюджетів

Якщо раніше бюджети громад в основному залежали від грошей із державного, обласних та районних бюджетів. До прикладу, ще у 2018 році бюджети обласних центрів на 43.4% складалися з коштів з бюджетів вищого рівня, то вже зараз ситуація змінилась.

У минулому році ПДФО став чи не основним джерелом надходжень до бюджету громад і становив 47%, а міжбюджетні трансферти – 21,5%. Цього року середня частка податку на доходи фізичних осіб у бюджетах обласних центрів уже становить більше половини, а у Сєвєродонецьку – взагалі 60%.

Разом із податками на доходи фізичних осіб зростають і частки більшості податків і зборів, які збираються у громадах: єдиного податку, податку на майно, акцизів на продаж пального, спиртного і тютюну.

Джерело: OpenBudget та офіційні веб-сайти органів місцевого самоврядування

Про акциз на продаж пального – окрема розмова. Минулого року центральна влада хотіла повернути його собі, а місцева – зберегти зарахування частки у 13,44%. В результаті запеклої боротьби парламент прислухався до місцевих народних обранців та ухвалив зміни до Бюджетного кодексу на користь органів місцевого самоврядування.

Ніде у бюджетах обласних центрів акциз на пальне не становить більше трьох відсотків доходів. А от для менших громад ці, здавалось би, скромні 13,44% із акцизу, який входить у ціну пального із місцевої заправки, приносили ледь не половину доходів громади.

Спасибі державі і до побачення або…

І тепер  аргумент жителів громад у спілкуванні зі своєю владою, на кшталт, “ми вас годуємо” – дуже актуальний та потужний. Бо саме громадяни залишаються стабільним головним донором міської казни. На 2021 рік в усіх обласних центрах розраховують на зростання надходжень від них. Також в усіх облцентрах, за винятком Чернівців і Сєвєродонецька, міський бюджет, за прогнозами їхньої влади, буде далі скорочуватися. І фактор росту якраз ті податки, які платять жителі громад: податки на доходи фізичних осіб і єдиний податок.

В той же час все більша фінансова автономність громад від центральної влади та інших бюджетів, яку уможливила реформа децентралізації, не означає, що держава громадам «нічого не винна». У таких сферах, як освіта, соцзахист чи охорона здоров’я та інші згідно з Конституцією держава повинна не тільки розробляти, але фінансувати на достатньому рівні втілення єдиних стандартів надання послуг.  Тому від виділення на це коштів від держави у найближчому майбутньому центральна влада нікуди не подінеться.

переглядів: 696