“П”ятдесят відтінків сірого”: рецензія дивачки*
Я не мала якогось особливого бажання писати про фільм, а тим більше про відтінки сірості 🙂 Я люблю ажіотаж, проте не мелодрами… Все мені здається, що люди видумують у тих фільмах моделі поведінки, пускають слюні, вбачають себе — самозакоханих егоїстів, розслабляються, грішать… Для мене основне, щоб фільм мав потужне смислове навантаження, а ще, чого гріха […]