13.03.2017, 10:09
«Людина людині – вовк» або, Хочеш нажити ворогів, розкажи людям про свій успіх
Бути Людиною дуже складно. Нести світло, щиро ставитися до оточуючих, не злитися буває практично неможливо, особливо, коли бачиш бруд навколо. Але право вибору є завжди.

 Надзвичайно складно чогось досягати в умовах, коли люди живуть за принципом «людина людині – вовк», коли друзі перестають бути такими щойно побачать у тебе якусь кращу річ, дізнаються, що ти переміг у якомусь конкурсі, отримав премію, здобув грант на реалізацію власної ідеї. Не дай Боже тобі ще й запустити власну справу, яка передовсім не годує тебе, а просто надихає на нові відкриття й досвіди. Якщо ти позірно не скиглиш на життя, не постиш сумних статусів, не кричиш на кожному кроці: «Зрада!», а ліквідовуєш прогалини у своєму мікрокосмі, отже, ти:

  1. Божевільний чи дурний, що, по суті, сприймається, яко ідентичні характеристики;
  2. Тебе викрали інопланетяни і ти нині - їхній об»єкт досліджень;

В обох випадках тебе треба приземлити, себто принизити, навернути на шлях істинний – переконати, що все погано, навіть дуже. Але в жодному разі не можна давати твоїх крилам максимальний простір. Навіть якщо небо безхмарне і, бачиш перспективи, клюватимуть часто найближчі.

Чимало іноземців, які приїздили в Україну працювати, відпочивати, зустрічаючись із моїми студентами у Острозі чи МАНівцями (школярами) у Рівному постійно говорили, що у нас країна чудових можливостей, перспектив, бо нам є куди розвиватися. Але найважливіше – змінити власний формат мислення, перестати боятися і змагатися за кількість зовнішніх тимчасових регалій, а працювати перш за все для власного розвитку, порівнюючи не себе із сусідом, а себе вчорашнього із собою завтрашнім. Конкуренція – це змагання власних навиків, досвідів, розумінь, а не шалене бажання втопити іншого, щоб на цьому фоні засяти самому.

Як тут не згадати класичну моральну настанову: «Стався до іншого так, як хочеш, щоб він ставився до тебе». Ми часто нехтуємо елементарними нормами моралі, відкидаємо її як щось зайве. Проте її відсутність безпосередньо позначається на якості нашого життя. Коли комусь бажаємо злого, те зло обов»язково повернеться до нас: невдачею у роботі, поганим настроєм, хворобою, складним спілкуванням із дорогими людьми, а головне постійним внутрішнім незадоволенням і, зрадою навколо.

Того й живемо не бачачи ні перспектив, ні того доброго й світлого, що є навколо, а сповнені гризотами і болями. Того й хочемо втекти, виїхати, забути про свою батьківщину, думаючи, що десь зможемо сховатися від самих себе.

Бути щирим і не нести світло значно важче, ніж злитися, дратуватися, заздрити, піддатися спокусі завжди легше, але життя земне ж у нас одне, може, варто докласти зусиль, щоб його якість стала вищою…

ПЕРЕГЛЯДІВ: 264


Вікторія Назарук
Викладач кафедри журналістики НУ "Острозька академія". Переконана, що " у світі не буває нецікавих подій".