02.10.2015, 20:36
Гостини-зустрічі заслужених учителів та працівників освіти міста Рівного

Вересневі дні добігають кінця і несуть звістку про те, що наближається День учителя. Для кожного педагога цей день є особливим, бо професію вчителя обрали не випадково, а за покликом серця. Тому дуже важливо провести передсвяткові дні в піднесеному настрої, спілкуючися з колегами та отримуючи від цього задоволення. Саме такою і була зустріч заслужених учителів та працівників освіти міста Рівного, організована в музеї управління освіти Рівненського міськвиконкому 29 вересня 2015 року. Активними організаторами зустрічі були Олеся Борисівна Пасічник, завідувач Центру роботи з обдарованими учнями, заслужений працівник освіти України, та Зінаїда Ярославівна Засєкіна, голова профспілкової організації працівників освіти м. Рівного.

Музичне вітання пролунало від ансамблю старшокласників ЗОШ № 18 та НВК № 12, поезію читала учениця 10 класу СпШ № 15 Настя Родомазова.

Гостям нудьгувати не доводилось, адже учні ЗОШ № 8, 16, 20 провели екскурсію-подорож у минуле, ознайомили всіх присутніх із музейними експонатами та розповіли як навчалися школярі протягом першої половини ХХ століття. А тогочасна наука була не легкою, писати учням доводилося навіть гусячими перами, вмочуючи їх у чорнильницю ще й використовуючи для підсушування тексту «промокашки». Згадали й про те, як у далекому повоєнному 1947 році у шкільних класах та коридорах замерзала підлога та покривалась кіркою льоду, а вчителів підгодовували батьки учнів, які через своїх дітей передавали картоплину, цибулину чи ще щось їстівне…

Із зацікавленням усі переглянули відеопрезентацію про створення музею. Згадали тих педагогів, які брали у цьому активну участь.

Більшість запрошених гостей – відомі у місті Рівному люди. Багато хто з них уже пенсійного віку та перебуває на заслуженому відпочинку – Шумік Олександра Іванівна, вчитель хімії ЗОШ № 1, Остапюʼюк Петро Степанович, вчитель фізики гуманітарної гімназії, Гоголь Володимир Васильович, директор ЗОШ № 12, Новак Віталій Георгійович, начальник управління освіти, Умурзакова Тамара Федорівна, директор гуманітарної гімназії. Але були й ті, хто працює в школах – Сацик Сергій Петрович, вчитель історії української гімназії, Остапчук Лілія Степанівна, вчитель математики ПМЛ «Елітар», Майборська Галина Михайлівна, вчитель математики ЗОШ № 1, Харів Богдан Ярославович, директор ЗОШ № 27. Звісно ж, для кожного було приємно почути власне про ті заслуги, завдяки яким і вдалося стати заслуженими педагогами України.

Вразила і зворушливо-скромна частина зустрічі. Всі знають про плідну працю О.Б.Пасічник та З.Я.Засєкіної. Їхні здобутки гідно пошановані. Та не про себе вони розповідали, а про гостей, про їхні вагомі внески, які можуть зацікавити не лише освітян міста, але і пересічних рівнян. Хочеться написати про досягнення кожного з присутніх.

Шлях Гоголя Володимира Васильовича був плідним та багатим на результати. У 1996 році отримав Грант Сороса. За активну педагогічну працю нагороджений відзнакою «За заслуги перед містом І ступеня», а у 2008 році – премією Верховної Ради України. З 1976 по 1998 рік працював директором загальноосвітньої середньої школи № 12 м. Рівне. За роки його керівництва було добудовано школу на 1120 місць, у ній навчалося більше 2500 учнів.

Завжди з повагою згадують у гуманітарній гімназії Остапʼюка Петра Степановича. За роки своєї педагогічної праці отримав нагороди, серед яких - нагрудний знак «Відмінник освіти УРСР», медаль Макаренка, почесне звання «Заслужений вчитель України». Найвище досягнення для Петра Степановича – перемога його учнів на Міжнародній олімпіаді з фізики. Цей «подвиг» поки що не вдалося повторити нікому.

Умурзакова Тамара Федорівна більше двадцяти років працювала директором Рівненської гуманітарної гімназії та відзначена багатьма нагородами, серед яких - заслужений учитель України, Відмінник освіти України, нагрудний знак «Василь Сухомлинський», диплом «За заслуги перед містом І ступеня», Почесна грамота Національної Академії педагогічних наук України. Вона є співавтором посібників «Система інноваційно-дослідницької роботи в умовах діяльності гімназії», «Становлення особистості в процесі самореалізації».

Люблять та шанують у колективі завідувача ДНЗ № 44 Кузьмук Лідію Іванівну. Професія вихователя вабила її ще з юності. За свою працю в галузі дошкільної освіти має відзнаки та нагороди - «Відмінник освіти України», знак С. Русової та звання «Заслужений  працівник освіти». Брала участь у створенні методичних посібників «Розвиваємо, навчаємо, виховуємо дитину третього року життя» та  «Соціальний розвиток дитини: старший дошкільний вік» за редакцією професора Т.Поніманської.

Савчук Тамара Євдокимівна – яскрава, творча особистість. Про це свідчать її здобутки. Вона очолює перший в Україні Центр ранньої педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами «Пагінець». Тамара Євдокимівна згуртувала міждисциплінарну команду фахівців з метою надання корекційної допомоги дітям від народження до 8 років. Безліч заходів щороку проходить на базі «Пагінця» - це і міжнародні науково-практичні конференції, і регіональні семінари, і тренінги та ін.

Щасливий той, кому Бог подарував справжнього вчителя. Сьогодні випускники першої школи, яких навчала хімії Шумік Олександра Іванівна, завдячують їй за високий професіоналізм, адже більшість працюють лікарями у різних містах України.

Уміло поєднувати управлінську діяльність із навчанням математики учнів ЗОШ № 1 – нелегка справа. Але не для Майборської Галини Михайлівни. Вона справжній учитель із великої літери, наставник для педагогів міста та області. Сьогодні ж вершина майстерності Галини Михайлівни - це урок математики, якого завжди з нетерпінням чекають учні ЗОШ № 1.

Любов до професії Остапчук Лілія Степанівна, вчитель математики ліцею «Елітар» доводить щодня своєю копіткою працею. Щорічно учні Лілії Степанівни є переможцями Всеукраїнської олімпіади з математики, Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН, інших конкурсів та турнірів. Також вона має звання «заслужений вчитель України», нагороджена знаком «Відмінник освіти України».

Наймолодшим у товаристві, що зібралось на зустрічі, був Сацик Сергій Петрович, вчитель української гімназії. Слава серед колег про нього йде як про «справжнього трудоголіка, який і в неділю приходить на роботу». За заслуги в освітянській справі був нагороджений Грамотою Міністерства освіти та званням «Заслужений учитель України». Щороку його вихованці стають переможцями Всеукраїнських олімпіад та турнірів з історії. Для підготовки учнів 9-11 класів до олімпіад Сацик Сергій Петрович розробив тренувальні завдання з історії, які виходили блоками в посібниках Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Гімназійне життя вчитель урізноманітнює проведенням різних квестів, любить мандрувати і залучає до цього колег та учнів.

Харів Богдан Ярославович, директор ЗОШ № 27, відзначається завжди виваженим та відповідальним підходом до вирішення будь-яких справ та питань. Він є автором збірника задач з мікроекономіки. Ось уже впродовж більше 15 років його учні стають переможцями Всеукраїнських олімпіад і турнірів з економіки та фізики. Багато його випускників продовжують навчання у престижних ВНЗ України.

Про Желюка Олега Миколайовича, директора ліцею «Елітар», найповніше говорять його справи. Під його керівництвом ліцей «Елітар» увійшов до числа 100 кращих шкіл України, отримав високу нагороду -«Гордість міста – 2012» та звання «Кращий навчальний заклад 2012 року м.Рівного». Олег Миколайович заслужений вчитель України, відмінник освіти України, кандидат педагогічних наук, переможець Всеукраїнського конкурсу 100 кращих керівників шкіл України у номінації «Стратегія та розвиток навчального закладу» та Всеукраїнського конкурсу «Директор ХХІ століття».

Долею їй було визначено вчити не тільки дітей, а й передавати свій досвід іншим, запалювати своїм внутрішнім вогнем педагогів. Де б не працювала Сичик Катерина Іванівна - учителем у школі, завідувачем міського методичного кабінету в управлінні освіти – поряд з нею завжди легко і спокійно, адже її виваженість, професійність, простота у спілкуванні, щирість і справжній патріотизм – це те, що притягує і надихає. Сьогодні Катерина Іванівна – заступник начальника управління освіти Рівненського міськвиконкому. Вона, як і раніше, має багато ідей і однодумців, з якими ці ідеї втілює в життя.

Творчий, активний, ініціативний, відданий освітній галузі, високопрофесійний. Саме таким є Іван Васильович Вєтров – проректор Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Він відродив як заклад Рівненську українську гімназію та започаткував зʼїзди гімназистів.

Віталій Георгійович Новак – справжній професіонал в освіті. Працював на різних посадах: і в інституті підвищення кваліфікації вчителів, і в обласному управлінні, а також очолював одну з найбільших шкіл області – школу № 12. За його ініціативи та сприяння було започатковано багато цікавих справ, проектів, акцій: «Освітянський рушник», «Вулиці мого дитинства», Емблема освіти Рівного. Сприяв у створенні музею історії освіти міста. Частина експонатів передані особисто Віталієм Георгійовичем.

Розквіт освітньої галузі міста почався у період, коли начальником управління була Світлана Кирилівна Богатирчук-Кривко. У її послужному списку багато реалізованих ідей, проектів, реформ. Це - створення перших закладів нового типу, вікриття Лабораторії освітнього менеджменту, творчі зустрічі, поїздки, клуб директорів, свято «Золотий дзвоник», міське свято випускників та багато іншого.

«Столичний меридіан Рівного», - так про роботу методичного кабінету написали у фаховому київському журналі. На той час завідувачем кабінету була Пасічник Олеся Борисівна. Постійний рух вперед, до нових справ – ця особливість яскраво виділяє її серед інших. Разом з освітянами міста активно впроваджувала акмеологію, проводила методичні мости, пʼятірки, інноваційні конференції, педагогічні десанти у віддалені райони області. Олеся Борисівна зреалізувала себе не тільки як вчитель, а стала справжнім управлінцем-наставником для педагогів міста, а ще здобула звання академіка Української академії акмеологічних наук та заслуженого працівника освіти України, створила музей історії освіти міста.

У ході зустрічі було проведено навіть ЗНО. Але дещо іншого плану… Називалось воно задушевне неофіційне опитування. Гості, приємно розчулені увагою, згадували роки, віддані педагогічній праці.

 

ПЕРЕГЛЯДІВ: 976


Люба Лошкарьова