24.04.2017, 08:31
Голослівний тероризм: про повстанця «Кучера» з Рівненщини

Страшні речі написали у постанові про арешт Миколи Довгальця: убивав громадян, вороже налаштованих до ОУН й УПА, убивав польські родини і польських червоноармійців; здійснював терористичні акти над радянсько-партійними працівниками й іншими громадянами.

Мабуть, написали так, щоб мати вагомі підстави для заарештування. Проте висловлення ці виявилися голослівними – матеріали архівно-кримінальної справи П-9631, яку зберігано в УСБУ в Рівненській області, не містять доводів таких діянь.

Написане у постанові стосувалося Довгальця Миколи Макаровича, 1920 р.н., мешканця с. Мощони Тучинського району Рівненської області, українця, освіта 3 класи, не одруженого.

22 липня 1944 року його затримали та доставили до Тучинського районного відділу НКВД Рівненської області.

Довгалець Микола Макарович (світлину взято з фотоальбому заарештованців Тучинського РВ НКВД, який зберігано в УСБУ в Рівненській області)

 

26 липня Миколу допитав старший оперуповноважений ББ лейтенант Сімкін. Протокол допиту містить такі запитання й відповіді:

- Розкажіть вашу належність до банди УПА, – поцікавився Сімкін.

- З 1943 року я перебував у контрреволюційній банді «УПА», в сотні «Устюк», курінь «Кватиренко», стояли Велика Сулка в Людвипільському районі, псевдо мав «Кучер», була гвинтівка і 25 шт. патронів, – відповів Довгалець.

- Розкажіть свою активну діяльність як члена контрреволюційної банди «УПА».

- Активної діяльності я не виявляв, перебуваючи членом УПА, перед приходом Червоної армії до Рівненської області нашу сотню розпустили по домівках, зі зброєю, задля того, щоби переховуватися вдома у криївках та не йти до Червоної армії, із завданням зберегти кадри й живу силу банди «УПА». Коли пройшла Червона армія, то нас знову зібрали, у березні я захворів на тиф і мені не довелося брати участь в боях, хоча наша сотня брала участь в боях <…>.

- <…> Ви були у польовій жандармерії?– запитав Сімкін далі.

- У польовій жандармерії я не був.

Жодних показів про вбивства й терористичні акти протокол допиту не містить.

05 листопада 1944 року Довгалець М.М. постав перед радянським правосуддям. Судив Миколу Військовий Трибунал військ НКВД Рівненської області у складі: головувальника – капітана юстиції Смоленської, членів – молодших лейтенантів міліції Наваліхіна і Павлишина, секретаря – Назарової, без участі звинувача й захисника.

У вироку від 05.11.1944 Військовий Трибунал зазначив те, що з’ясував у перебігу судового засідання:

«Довгалець, бувши націоналістично налаштований, у жовтні 1943 року добровільно вступив до т.зв. «УПА» в сотню бандита «Устюк» курінь бандита «Кватиренко», отримав кличку «Кучер» і на особисте озброєння російську гвинтівку і 50 шт. бойових патронів і гранати.

Перебуваючи в банді, Довгалець проходив військове навчання, готуючись до збройної боротьби з Радянською владою і Червоною армією за створення «Самостійної України» і в банді перебував до моменту його затримання 22 липня 1944 року.

На підставі зазначеного, Військовий Трибунал визнав Довгальця винним у зраді Батьківщини, тобто у злочині, передбаченому ст.ст. 54-1а і 54-11 КК УРСР».

І знову жодного слова про вбивства й терористичні акти.

Військовий Трибунал засудив Миколу Довгальця до розстрілу та сконфіскування майна.

Проте у грудні цього ж року Військова Колегія Верховного Суду СРСР замінила розстріл на 20 років каторжних робіт та 5 років обмеження політичних прав.

11 липня 1956 року відповідно до Постанови Президіуму Верховної Ради СРСР від 05.07.1956, Довгальця звільнили з таборів, обмежившись відбутим терміном покари.

Згідно з висновком Прокуратури Рівненської області від серпня 1992 року Довгальця Миколу Макаровича зреабілітовано.

ПЕРЕГЛЯДІВ: 207


Іван Мельник
Нехай кожен зробить, що може. І цього буде достатньо! ivavolm@gmail.com