05.05.2013, 12:13
21 квітня 2013 року

      Пройшли проміжні вибори 21 квітня, про які хочу розказати декілька слів представникам ЗМІ, тим кому цікава моя політична стежка і, особливо, керівникам опозиції на Рівненщинні.
     Ще віднедавна ми святкували перемогу наших уже народних депутатів. Рівненщина показала один з найкращих результатів по всій Україні: чотири з п’яти опозиційних кандидатів отримали перемогу! Таку важливу для нас перемогу... Яка так недовго дарувала мені впевненість у...

Обрання єдиного кандидата від опозиційних сил по Гощанському виборчому округу №5
       Після того, як Юрій Вознюк став народний депутатом, я почав вести перемовини про висунення мене як єдиного кандидата по округу №5. Процес, який тривав з січня по березень, був нелегким. Спочатку я сказав про це Ю.Вознюку та В.Сидорчуку, щоб допомогли мені у перемовинах з Ю.Прокопчуком, О.Осуховським та В.Чугунніковим. Далі я повідомив керівника Гощанської районної організації ВО “Батьківщина” Ткачука Олександра Євгеновича, який сказав, що готовий мене підтримати і буде мені допомагати. Здавалося, що все буде добре. Але не пройшло й декілька днів як той же керівник Гощанської організації запрошує мене та Юрія Вознюка на зустріч з усіма Гощанськими опозиційними районними депутатами для переговорів. На зустрічі йшла мова про те, що кандидат повинен бути узгоджений з ними і це повинен бути хтось з місцевих. Про мене жодного разу не згадували, я сидів і слухав як депутати спілкувалися з Ю. Вознюком. Почав розуміти що є ще хтось, але його прізвище депутати не називали. Зустріч закінчилась. Я так і не зрозумів чого нас запросили. Минуло декілька тижднів, як до мене доходить інформація, що по району їздить “єдиний” і розповідає всім, що він йде на вибори! Це був Микола Устимець (освіта середня спеціальна) – депутат Гощанської райради, координатор від “Батьківщини” по с.Горбаків. Я дуже здивувався, бо був впевнений, що мене краще знають по селах ніж депутата райради і те, що він точно не буде фінансувати вибори зі своєї кишені (і взагалі чи буде фінансувати?). Розуміючи цю проблему та довготривалість перемовин з керівниками опозиційних партій Рівненщини, я вирішив розпочати ранню виборчу кампанію (початок березня).

Агітаційний період
       Почалося все з формування виборчого штабу, який налічував 11 осіб та 3 автомобіля. Структура була така:
- керівник штабу, роль якого виконував я;
- заступник керівника, який займався членами ДВК, спостерігачами та днем виборів;
- заступник керівника, який займався агітаційним напрямком та зустрічами кандидата з виборцями;
- керівник агітаційного відділу:
- агітатори (7 людей).
      Відразу з’явилися листівки на стовпах, білборд, банери. Далі місцева газета, телебачення, розповсюдження листівок від дверей до дверей. Згодом провів навчання членів ДВК та спостерігачів. 25 зустрічей. Готувався список людей, яких потрібно буде довозити. Словом, технічна робота продовжувалася. Вести “чорну” кампанію проти опонента відмовився. Проте мій опонент не проявив солідарність: на моїх листівках (середина квітня) почали з’являтися написи “не наш” або їх просто зривали.
5 квітня Гощанська виборча комісія затвердила (голова від Партії Регіонів) керівний склад ДВК, де пропорція була слідуюча: 17 голів від ПР та 4 від опозиції. Моїх членів ДВК на дільницях було лише 32! В той час, коли загальна кількість по всім дільницям була близько 250 людей! Відразу стало зрозуміло, що “хлопці” налаштовані дуже серйозно. З неофіційних даних, мені стало відомо, що все керівництво Гощанського району може “полетіти” якщо Ткачук програє. Далі статті “з помилками” у місцевій газеті (де секретар ДВК від ВО “Батьківщина” агітував за мене). На основі однієї з них мені винесли перше попередження (цікаво те, що секретаря висувало ВО “Батьківщина”, а попередження дісталося мені). Але в 4 ночі суд скасував рішення ОВК про попередження.
            Декілька слів про агітаційну кампанію мого опонента. По округу робили сходи села, на яких звітувався сільський голова, збирали робочі наради в медзакладах, організовували батьківські збори, майстер-класи по зачіскам від Центру зайнятості в школах, де, за дивним збігом обставин, був присутній Ткачук І.Ф. (хоча сам він казав, що зустрічі були на вулиці, а майстер-класи – це випадковість). Такого адмінресурсу, без жартів, не було навіть на виборах до Верховної ради. Влада формувала списки виборців, по яким чітко дала вказівку контролювати хто як голосує (“свої” обов’язково або голосують на дільницях, або пишуть заяви про голосування на дому; “не свої” обов’язково не повинні прийти голосувати). Готувалися автомобілі для роботи з людьми в день виборів.
          Про дільничі виборчі комісії. Уявіть собі, що майже всі ДВК (21шт.) до 20 квітня не мали ні ручки, ні бумаги, ні сейфів, ні столів, ні матеріалу для кабінок, ні закону, ні інформаційних плакатів, а членам ДВК не видали посвідчень взагалі!!! І тільки 20 квітня виборці мали можливість ознайомитися з кандидатами. А в ніч здачі протоколів (близько 2 год) мені навіть доводилося розвозити членів ДВК з представниками міліції по їх селах, бо Гощанська ВК авто не передбачила (цікаво те, що це були дільниці, на яких я виграв).

День голосування
         Не спав ніч через суд. Вся команда зранку на місці в повній готовності. Розпочинаємо обдзвін дільниць – всі нормально почали роботу. Я сходив у церкву (УПЦ КП) у Гощі, постояв годинку і поїхав по дільницям. Далі до мене приєдналися мої друзі (Ю.Вознюк, М.Кириллов, В.Сидорчук). У всіх був хороший настрій. Вже в обід почала вимальовуватися картина роботи опонентів. Відбувався підкуп та пригощання спиртними напоями виборців після того, як вони проголосували. Було виявлено декілька проблемних дільниць, одна з них ДВК с.Горбаків, куди було мною кинуто “важку артилерію”. На даній дільниці скриньки для голосування стояли так, що їх жоден член ДВК не бачив (заховали за кабінками для голосування), був відчинений ще один вхід на дільницю (з Будинку культури), через який часто ходили підозрілі люди. За столом для членів ДВК збоку сиділи двоє братів, робота яких дуже відрізнялася від інших: дуже часто виборці підходи саме до них, деякі взагалі з чужими паспортами. Хлопці постійно щось рахували.
         Протягом дня здійснювався постійний контроль за явкою. Вже о 16 год почав розуміти, що справи погані (явка була мала). Дав вказівку нашим членам ДВК та спостерігачам робити обдзвін своїх знайомих, щоб ті приходили на дільниці. Перше розчарування – майже всі вони відповідали, що немає потреби в цьому. Хто мав прийти – прийшов. Як так можна відповідати?! “Дзвонити, дзвонити і дзвонити!!! А ми довеземо!!!”-казав я. В той час регіонали працювали на всі 200%: довозили групами відразу після служби з церков (МП), з осель забирали хворих, п’яних. Далі перші дзвінки від спостерігачів, що помітили як голосують без паспортів (або з двома паспортами) та взагалі з іншого села. Дзвоню нашому голові дільниці, де це відбувалося. Отримав цікаву відповідь і зрозумів, що мене зрадили (голова працював на ПР).
Наближалася 22 год. Я розумів, що програю, але мав надію на великі дільниці. Почався підрахунок. На одній з дільниць (смт.Гоща) спостерігач від Батьківщини взагалі вийшов на вулицю, щоб “не заважати” рахувати. Перші результати. Я програю на 270 голосів. Відрив скорочується до 200. Дзвінок з Горбакова про можливість взагалі скасування результатів голосування по цій дільниці, бо 222 з 356 бюлетнів визнано недійсними (доречі, на цій дільниці працював вищезгаданий “єдиний” Микола Устимець, якого, з достовірних джерел, було помічено в агітації за Ткачука І.Ф.). З’явилася надія. Далі надійшли результати з Бугрина, на який я покладав найбільші надії: Ткачук – 323, Денисюк – 225. Зрозумів, що це поразка... Результат: Ткачук – 2603, Денисюк -1905.
           До 2 години ночі люди довозили протоколи у Будинок культури (там була розташована виборча комісія). Після здачі протоколу регіональні голови підіймалися на 2 поверх, де їх чекала Гажаман Олена Іванівна (керівник апапарту Гощанської районної державної адміністрації), яка всім щиро “дякувала” за результат.
          Перше, що прийшло на думку після усвідомлення результату: “Чого ж ви люди плачете (на зустрічах), що закривають лікарні, що ви виживаєте, що немає роботи, що молодь спивається, а самі голосуєте за тих, хто створює вам всі умови для виживання?!!!!!”

Для довідки, в день голосування в моєму штабі працювало в загальному (члени ДВК, спостерігачі, водії,...) 79 людей, було 10 автомобілів.

Про помилки мої, опозиції та влади.
Мої основні помилки:
- кандидат не може бути керівником штабу;
- відсутність контрагітації;
- слабенько підготовлені члени ДВК та спостерігачі;
- відсутність агресивної кампанії;
- погана робота з “нашим” виборцем (змогли довезти близько 100 людей)
- недостатнє фінансування виборчої кампанії (оптимальна сума на 1 місяць близько 100тис.грн).
Помилки опозиції:
- дуже довго домовлялися про єдиних кандидатів;
- відсутність підтримки кандидата обласними партійними організаціями;
- відсутність люстрації в своїх партійних осередках.
Помилки влади:
- показали все, що вони можуть і з чим нам треба буде боротися у 2015 році.

P.S. Я не здаюся, тому далі продовжую свою роботу по Гощанському району. І найголовніше: якщо опозиційні лідери Рівненщини не домовляться про єдиних кандидатів в районні, міські, обласну ради до кінця року і не почнуть правильно готувати членів ДВК разом зі спостерігачами, то вже буде пізно...

 

 

ПЕРЕГЛЯДІВ: 1047


Денисюк Роман
Член виконавчого комітету Рівненської міської ради