«Клявся, що боротиметься за самостійну Україну»

05.03.2018

«Клявся, що боротиметься за самостійну Україну»

15 квітня 1944 року на Дерев’янських хуторах Клеванського району Рівненської області відбувся бій між сотнею УПА та радянським збройним підрозділом.

Наступного дня, прочісуючи Голишівські хутори того ж району в рамках військово-чекістської операції, у хаті Ящука Сергія Семеновича Клеванське НКВД виявило «упівця». При собі він мав російську гвинтівку та патрони до неї. З’ясувалося, що «упівець» не тутешній. І навіть не з цього району. А напередодні ще й брав участь у бою на Дерев’янських хуторах.

Це був Німкович Сава Архипович, 1927 року народження, уродженець і мешканець с.Тучин Тучинського району Рівненської області, українець, освіта 4 класи, селянин.

Хлопця затримали і взяли під варту. Упродовж місяця його офіційно допитали тричі і врешті 15 травня 1944 року військовий прокурор осанкціював арешт. На підставі здобутих показів у постанові на арешт написали:

«Німкович С.А. вступив до УПА у березні 1944 року, перебував у сотні «Трясила» і мав псевдо «Шпак». Отримуючи гвинтівку, клявся, що боротиметься за «самостійну Україну», а також боротиметься з Червоною армією і радянською владою. З Тучинського району разом із бандою УПА перейшов до Клеванського району і 15 квітня брав участь у бою з Червоною армією <…>

   

Німкович Сава Архипович (світлина з архівно-кримінальної справи)

 

Перегодом Німковича С.А. зетапували до Києва, де 05 листопада 1944 року справу до свого провадження прийняв розслідувач відділу боротьби з бандитизмом НКВД УРСР молодший лейтенант держбезпеки Бокій.

А вже за 5 днів, себто 10 листопада 1944 року, слідство завершили, а 30 листопада затвердили звинувальний висновок. У ньому зазначили:

«<…> Розслідженням у справі з’ясовано, що звинуваченець Німкович, бувши націоналістично налаштований, у грудні 1943 року надавав бандитам із банд УПА матеріальну допомогу у постачанні їх харчами з власних запасів.

Після звільнення території Тучинського району від німецьких загарбників, у січні 1944 року зрадив Батьківщину і вступив до банди УПА, в якій оперував у сотні бандита «Трясило», мав на озброєнні гвинтівку з патронами і бандитське прізвисько «Шпак».

Перебуваючи у складі сотні бандита «Трясила», звинуваченець Німкович навчався військовій справі, готувався до збройної боротьби з Радянською владою, маючи на меті відірвання Радянської України від СРСР і створення на її території, так званої «самостійної України», профашистського типу.

<…>»

Отакої! Бажання людини жити у своїй самостійній державі НКВД вважало фашизмом. Натомість поневолення інших народів, здійснюване, зокрема, руками НКВД, цинічно називали визволенням.

07 грудня 1944 року Військовий Трибунал військ НКВД Київської області, в місті Києві, у закритому судовому засіданні, без участі звинувача й захисника, розглянув справу щодо звинувачення Німковича С.А. і визнав його винним у зраді Батьківщини. Проте, оскільки хлопець не досяг 18-річного віку, то до нього не можна було застосувати найвищу кару, себто кару смерти. Отож, на підставі указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1943 року Військовий Трибунал засудив Німковича С.А. до 20 років каторжних робіт, без обмеження прав, зі сконфіскуванням майна.

Судове засідання тривало з 15:30 год до 16:25 год.

По смерті Сталіна в СРСР настала «відлига»: почато засудження сталінських репресій, чимало політичних в’язнів звільнено й зреабілітовано.

02.08.1954 з неволі достроково звільнили й Німковича С.А. відповідно до указу Президії Верховної Ради СРСР від 24.04.1954.

Згідно з висновком Прокуратури Рівненської області від червня 1993 року Німковича Саву Архиповича зреабілітовано.

   

 

 Використане джерело:

 1. УСБУ в Рівненській області, справа П-13141.

, , , , , переглядів: 872

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *