Будувати Європу не так уже й складно

25.02.2018

Будувати Європу не так уже й складно

Часто декларуємо бажання євроінтегруватися, але бажано зі сторонньої поміччю. Ще частіше євроінтеграцію розуміємо виключно, як презентоване благо. Натомість, відчуття європейськості починається із уважного ставлення до себе й оточення.

 Будувати Європу насправді зовсім не складно. До того ж, географічно, ми вже там J

Щоб бути європейцем, не треба бути депутатом, успішним бізнесменом, впізнаваним громадським активістом, представником влади, який ратує за отримання чергового траншу МВФ. Для цього вартує бути людиною, яка не просто розуміє, що є такі поняття, як совість та мораль, а живе за відповідними принципами  та відповідально ставиться до себе й до свого оточення. Світ навколо можна робити кращим щодня та щохвилини, не залежно від того, ким ти є, де працюєш, який у тебе рівень доходу. Важливо створювати комфорт довкола себе постійно, заохочувати до того інших не словом (слів уже давно й багато сказано), а конкретними маленькими кроками.

Готуючись до занять, переглядаючи новинні сайти та сторінки журналістів, виділила три повідомлення, які яскраво ілюструють чітку громадянську позицію звичайних українців та совісне ставлення до себе й до людей поруч.

Приклад перший. Рівненщина: згуртованість журналістської спільноти та активних містян  у бажанні допомогти редакції «Четвертої влади» відновити офіс після підпалу. Хтось допоміг прибрати приміщення, підготувати його до ремонту, хтось допоміг фінансово. Суть у згуртованості та увазі до журналістів-розслідувачів, повазі до їхньої роботи. А ще – це ознака готовності аудиторії віддячувати за контент.

Приклад другий. Вінничина: у селищі Стрижавка 11-класник самотужки просуває ідею екологічного ставлення до себе й довкілля. Матеріал «Щоб було приємно йти рідною вулицею» опублікований у  «Дні». Цікавий текст про молодого чоловіка, який не боїться бути першопрохідцем у складній сміттєвій справі. Хлопець не лише прибирає вулиці,  а й сортує сміття, віддаючи ековолонтерам, які вже потім здають його на пункти вторинної сировини, щоб вилучити гроші для підтримки бійців АТО.

Приклад третій. Донеччина: молода мама із Дружківки, яка створила громадську організацію «Україна можливостей», залучає грантові кошти для розвитку ініціатив громади. Завдяки небайдужості вже вдалося відремонтувати школу, встановити дитячий та спортивний майданчики. І це лише початок.

А скільки таких прикладів можна знайти у кожному регіонів, кожному населеному пункті. Проте чомусь ці матеріали губляться у загальному тренді зрадофільства й постійного незадоволення усім українським. Так, у нас немало проблем. І часто від їхньої кількості опускаються руки. Проте, чимала частка їх виникає саме від відсутності совісного підходу до праці, до спілкування, до самопрезентації. Персональна відповідальність і повага до себе й до оточення – те, чого нам часто бракує для відчуття європейськості у кращому розумінні цього поняття. Будувати будь-що можна лише свідомо та, орієнтуючись у обраних цінностях.

 

, , переглядів: 197

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *